Акторський Шлях.

Сьогодні ми продовжуємо рубрику программ під назвою :  «Акторський Шлях».

Сьогодні наша стаття присвячена – неймовірно талановитій людині – Юрію Нікуліну.

Юрій Нікулін – народився 18 грудня 1921 року в місті Демидові. Коли Юрію було чотири роки, його родина переїхала в Москву. Батько влаштувався кореспондентом у дві місцеві газети і став складати репризи для театру і цирку. Володимир Андрійович часто брав сина з собою в цирк, де п’ятирічний Юра надихався атмосферою радості і веселощів. Саме тоді майбутній артист загорівся ідеєю веселити людей, викликаючи на їхніх обличчях посмішки. Він вів життя звичайного радянського хлопчиська, багато часу проводив з друзями, а іноді встрявав у бійки. У школі, куди Юрія відправили в сім років, вчителі поголовно скаржилися на поведінку хлопчика, за їх словами, він вів себе «наче клоун». Але для Нікуліну подібна характеристика була компліментом. Навчався хлопець середньо, часто отримуючи зауваження на уроках. Він також не міг похвалитися хорошою пам’яттю, заучування напам’ять давалося хлопчикові насилу. Винятком були смішні історії та діалоги, які Юрій розучував, граючи в місцевому драматичному гуртку.

Керівником театрального гуртка був його батько, який доклав чимало зусиль, щоб розкрити комедійний талант сина.  Після сьомого класу багато дітей пішли в різні спецшколи. Нікулін мріяв вступити до військової спецшколу, куди пішов його друг, але батьки порахували, що цей варіант не підходить синові з його веселим і відчайдушним характером. Проте, Юрію все ж довелося покинути рідну, зразкову школу і перейти в навчальний заклад по сусідству, яке він закінчив у 1939 році.

Вперше Юрій Нікулін вийшов на манеж цирку 25 жовтня 1948.  Перший час він виступав у якості асистента популярного клоуна Карандаша. У кіно Юрій Нікулін потрапив завдяки цирку. У 1958 році для зйомок картини «Дівчина з гітарою». Незважаючи на незначність ролі, актор припав глядачам до душі, вони запам’ятали веселого і смішного хлопця. Це і стало вирішальним фактором у кар’єрі Нікуліна. Талант актора помітили не тільки режисери кіно, а й театральні керівники. Сам режисер Ельдар Рязанов запросив Юрія в свій «Малий Театр», але артист відмовився, мотивуючи тим, що починати кар’єру актора в сорок років нерозумно. Тим не менш, Нікулін продовжував грати в кіно невеликі ролі. Однак глядачеві Юрій Нікулін запам’ятався саме завдяки численними комедійний ролям. У 1961 році вийшов повнометражний фільм про пригоди полюбився глядачам тріо Боягуза, Бовдура і Бувалого «Самогонники».

Стрічка користувалася неймовірним успіхом у глядачів і незабаром стала культовою. Слава і популярність Нікуліна росла з кожним новим фільмом серії. У 1965 році світ побачив продовження фільму – «Операція «И» та інші пригоди Шурика». У 1968 році світ побачила картина «Діамантова рука» режисера Леоніда Гайдая, завдяки якому Нікулін став живою легендою радянського кіно.

Юрій Володимирович запам’ятався не тільки ролями в кіно, а й піснями. Можна без перебільшення стверджувати, що «Пісню про зайців», «Якщо б я був султан» і «Постій, паровоз..» знає вся країна. Також не вщухають пристрасті з приводу того, якої національності був Юрій Нікулін. Існує точка зору, що Юрій Володимирович через свою зовнішність може бути євреєм. В одному зі своїх інтерв’ю він навіть обмовився, що одного разу «відмовився їхати в Ізраїль».

Ще багато цікавого ми розповімо Вам в рубриці «Акторський Шлях» на нашому порталі. Слідкуйте за оновленнями.

Радіо Ностальжі.