У ШОЛОХОВСЬКОМУ БУДИНКУ КУЛЬТУРИ ВІДТВОРИЛИ АВТЕНТИЧНУ УКРАЇНСЬКУ СВІТЛИЦЮ

Понад ста експонатів використали працівники закладу, аби показати красу й неповторність національної оселі. Більшість з них передані мешканцями Шолохового, які підтримали ентузіастів у їхньому починанні.
Здається, що час тут зупинився, повернувши нас до бабусиної теплої світлиці. Саме таке відчуття викликає ця кімната, де зібрані речі, знайомі кожному з дитинства. Їх можна розглядати годинами, поринаючи у світлі спогади, ловлячи себе на думці, що зовсім не хочеться повертатися у сучасний світ. Напевно, в цьому феномен української хати, що була не просто будинком, являлася цілим всесвітом для родини, де плелося сімейне коріння, звідки йшла історія роду. Тож і предмети в ній, їх розташування, мали своє глибинне значення. Про це говорять берегині світлиці, директор Будинку культури Тетяна Алілуєнко, художній керівник Ірина Рибалкіна, техпрацівник Володимир Алілуєнко та начальник відділу культури Тетяна Сударєва.
Кілька місяців тому в них народилася ідея створити у клубі автентичну залу, котра б розповідала про побут, промисли наших пращурів. Про таку задумку розповіли мешканцям, долучивши їх до загальної справи. Так з’явилася унікальна за історичним значенням, світлиця, бо кожен її предмет може розповісти про господаря, мешканця Шолохового.
Внутрішній світ української оселі відтворено в головних деталях: вишитих рушниках, простирадлах, домотканих ряднинах і обов’язково – образах, що займали центральне місце. Тут справжня скриня, з якою відправляли наречену у подружнє життя, меблі, що дивують своєю простотою та функціональністю. Вишиті картини, котрими оздоблювали оселю й Дідух- на щастя й благополуччя.
– Ця зала просто вражає, вона по-справжньому дихає історією. Дивлячись на ці речі, згадую світлицю своєї бабусі, де пройшло моє дитинство. Це дуже важливо, зберігати такі витвори народного мистецтва, показувати нашим дітям, аби вони не втрачали зв’язку з минулим. Я вдячний співробітникам Клубу за цю колосальну і таку необхідну роботу, – зазначив міський голова Олександр Шаповал, який теж побував у світлиці.
За словами працівників клубу, світлиця ніколи не залишається без гостей. Переглянути експозицію приходять мешканці старостинського округу й ті, хто приїздить до Шолохового. З собою забирають щирі емоції і, звичайно ж, світлини. Кімната стала візитівкою села, її продовжують наповнювати експонатами. Більшість знаходять на горищах, де вони дочекалися свого часу, коли зможуть повідати те, що зберігали ще за дідів-прадідів.

Прес-служба міського голови.