СОНЯЧНІ МРІЇ «СОНЯЧНОЇ ДІВЧИНКИ» ІЗ ПОКРОВА

Випуск 2020 особливий для всіх, а ще більш – для особливої учениці. У «сонячної дівчинки» Лізи Халявченко здобуття мистецької освіти ознаменувалося музичною перемогою. І місце в Міжнародному дистанційному конкурсі «Веселкова мрія» вкотре підтвердило, що велике бажання і наполеглива праця руйнують стереотипи.

За карантинний період це третя перемога юної піаністки. У березні Ліза здобула І місце у Міжнародному фестивалі «Кришталева хвиля», друге у конкурсі «Квітнева зірочка».

А почалося все, коли п’ятирічна дівчинка самостійно прийшла до Школи мистецтв. Про своє бажання бути там пояснила схвильованим батькам, які нарешті знайшли її. Тоді поняття інклюзії тільки входило в наше життя, навчати музиці дитину з зайвою хромосомою здавалося фантастикою.

Викладач Школи мистецтв Олена Семенуха стала першою, хто спробував це зробити в Україні, і в неї вийшло. Унікальна методика народилася на основі казок і невдовзі дала гарний результат. Звичайно ж, не обійшлося без терплячості, наполегливості та бажання самої дівчинки, батьків та педагогів. Відтоді Олена Вікторівна поруч з дівчинкою, чий приклад надихає і дарує надію багатьом родинам з усієї України, де ростуть сонячні діти.

У 2013 році наша Ліза стала відомою, виконавши в чотири руки з викладачем кілька п’єс  на благодійному концерті  голандського  оркестру Jostiband – найбільшого у світі музичного колективу, в якому грають  люди з синдромом Дауна.

Наступного року  у Будапешті на міжнародному фестивалі «Золота осінь» юна піаністка  виступила нарівні з іншими дітьми і здобула срібну нагороду.  Далі – Гран-прі Міжнародного фестивалю «Зоряні мости» у болгарському місті Ахелой,  дистанційно ІІ премія Міжнародного  фестивалю у Франції Rendez-vous a Paris та інші.

Історія Лізи Халявченко стала однією з 18-ти на Міжнародній виставці шведського фотографа «Рівнодоступність. Жити гідно всупереч долі».  Вона розповідає  про особливих людей, які знайшли в собі сили розвиватися і долати власні перешкоди, та привертає увагу до проблем з якими вони стикаються.

Попри те, що за останнє десятиліття відбулися дійсно революційні зміни у ставленні суспільства до дітей з ментальними особливостями, з’вилася  можливість здобуття інклюзивної освіти, позашкільної – питання подальшої реалізації залишається відкритим.

Перейшовши у статус дорослого, їх ніде особливо не чекають. На сьогодні в Україні  мають роботу  не більше сотні людей із синдромом Дауна. Переважно це не державний сектор, а  робочі місця, які створили їхні батьки або соціальні підприємці. Тоді ж як у Європі кожен четвертий має офіційну роботу. Серед «людей сонця» є  відомі  актори, спортсмени, музиканти, здобувачі вищої освіти. У них добре виходить працювати з рослинами, тваринами. Через те, що  від природи наділені рідкісним даром – непідробною добротою, нездатністю відповідати злом на зло,  їх залучають до спілкування з людьми, які потребують психологічної допомоги, асистентами вихователів.

У нашій країні поки що не вибудувана повноцінна система, яка б дозволяла вже дорослим людям з ментальними особливостями інтегруватися у трудове та суспільне життя.  Ситуація динамічна,  але  саме зараз повнолітній Лізі й усім, кому випало мати зайву хромосому, залишається сподіватися лише на людей, які готові взяти на себе соціальну відповідальність. Дуже хочеться, аби в Лізи все склалося, і та щоденна колосальна праця над собою дала гарні плоди.

Поки питання працевлаштування  відкрите, вона не залишається без підтримки рідного міста.

Ліза отримала знання у СЗШ №9, в  одній зі  шкіл міста, де створені умови для інклюзивної освіти.  Минулого року у  міській Школі мистецтв вона отримала диплом по класу образотворчого мистецтва. По завершенню карантину   матиме в руках диплом по класу фортепіано, але улюблений заклад не стане для неї колишнім. За словами директора Дитячої школи мистецтв Ганни Доценко, Ліза й надалі зможе відвідувати заняття, бо всі розуміють, наскільки їй це важливо.

Відкриті для неї двері і Будинку творчості дітей та юнацтва, де в художній студії з нею займається керівник закладу Ніна Якимова. Ліза навіть допомагала викладачу проводити майстер-класи.

Сподіваємося, що хороших людей у її житті побільшає і мрії «сонячної дівчинки» здійсняться. Чекаємо гарних новин.

Валентина Макіда.

Прес-служба міського голови.