Промова керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака під час участі у відеозустрічі Atlantic Council

Dear Ambassador Herbst, dear ladies and gentlemen.

Thank you for having me here. I’m grateful for the chance to talk to you. People of Ukraine are grateful to our American friends for all the help you provide. Both military and humanitarian. Thanks for your support. It’s really vital for us.

Yesterday, after the NATO summit I was told a joke. The NATO acronym stands for Never Act, Talk Only!

They say the joke is so old that it should be called vintage. 

And now allow me to get to Ukrainian. Today, it’s the language of freedom. The language of victory.

Якщо це правда, то справи в нас кепські. Точніше, вони кепські в НАТО. Бо якби на російську агресію проти себе воно реагувало так само, як на вторгнення в Україну, російські танки вже декілька тижнів стояли б біля Дюнкерка.

І комусь (ми точно знаємо, кому) згодом, певно, довелося б знову висаджуватись у Нормандії. 

Та НАТО пощастило – нині ці танки утилізують в Україні.

Одначе річ у тім, що Україна призначена не для цього.

В України – інші плани, свої плани. Розвиватися. Будуватися. Продовжувати реформи. Покращувати життя. Ці плани не просто поставлені на паузу. Для тисяч людей вони вже ніколи не здійсняться. Вони можуть ніколи не здійснитися для цілої нашої держави. 

Адже війна, яку веде проти нас Росія, – це не просто війна за території чи ресурси. Це війна каральна. Зумовлена прагненням повернути відступників, що повстали проти «русского мира». Або знищити їх.