Це був іще один день, який наближає нас усіх до перемоги – звернення Президента Володимира Зеленського

Вільний народе вільної країни!

Завершився наш 26-й день повномасштабної війни. Після восьми років агресії на сході нашої держави.

Ворог потроху намагається ворушитися. Десь – перейти в наступ. Десь – захопити нашу дорогу. Десь переправитися через річку. Українська армія – молодці – відбиває ці намагання. І стримує окупантів.

Цієї доби російські війська завдали удару «Градами» по Житомирській області. Вони отримали гідну відповідь.

На Харківщині, під Чугуєвом, збито черговий ворожий літак. Наші військові вже назбивали стільки російських літаків і гвинтокрилів, що залишається тільки дивуватись: що у їхніх пілотів замість розуму? Невже також порожнеча?

Я сказав «також» не випадково, тому що порожнеча у них точно замість серця. Замість душі. Замість усього, що робить людей людьми.

У Харкові був убитий Борис Романченко – колишній вʼязень нацистських концтаборів. Йому було 96 років. Вдумайтеся, скільки всього він пройшов! Він вижив у Бухенвальді, Дора-Міттельбау, Пенемюнде і Берген-Бельзені – у конвеєрах смерті, створених гітлерівцями. А був убитий російським снарядом, який ударив по звичайній харківській багатоповерхівці… З кожним днем цієї війни все очевидніше, що це у них таке – «денацифікація».