Зухвалість агресора – це чіткий сигнал, що застосованих проти Росії санкцій недостатньо – звернення Президента

Сьогодні – Прощена неділя. День, коли ми завжди просили пробачення. Одне в одного. У всіх людей. І в Бога. Але сьогодні, здається, багато хто взагалі не згадав про цей день. Не згадав обов’язкові слова: «Пробач мені». І обовʼязкову відповідь: «Бог пробачить, і я пробачаю». Здається, ці слова втратили сьогодні сенс. Принаймні частково. Після всього, що ми пережили.

Ми не пробачимо розстріляних житлових будинків. Не пробачимо ракету, яку наша протиповітряна оборона збила сьогодні над «Охматдитом». І ще понад п’ятсот інших таких ракет, які вдарили по нашій землі. По Україні. По наших людях. Дітях.

Ми не пробачимо розстріли беззбройних людей. Руйнацію нашої інфраструктури.

Ми. Не. Пробачимо. Сотні й сотні жертв. Тисячі й тисячі страждань. І Бог не пробачить. Ні сьогодні. Ні завтра. Ніколи. І замість Прощеного буде Судний день.

Я впевнений у цьому.

Російським військовим ще ніби замало того, що вони вже наробили. Замало зруйнованих доль. Скалічених життів. Вони хочуть убити ще більше.

На завтра Росія офіційно анонсувала обстріл нашої території. Наших підприємств оборонного комплексу. Більшість побудовані десятиліття тому ще радянською владою. Побудовані в містах. А зараз вони – ¬¬посеред звичайного міського середовища. Там працюють тисячі людей. Сотні тисяч живуть поряд.