Щодо безпекових гарантій для України за Будапештським меморандумом

Слід визнати, що Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний у Будапешті 5 грудня 1994 року, став одним з найбільш недооцінених документів, створених у буремних 1990-х роках на руїнах СРСР.

Зміст цього документу полягає в тому, що Україна, відмовляючись від третього за потужністю ядерного арсеналу в тогочасному світі та, відповідно, роблячи найбільший після Другої світової війни внесок у глобальний мир і безпеку, отримала гарантії від провідних військових держав світу щодо непорушності своєї безпеки та існуючих кордонів. Підписанти Меморандуму не тільки підтвердили їхні зобов’язання не використовувати проти України ядерну зброю, але також:

 – у пункті 2 Меморандуму підтвердили їхні зобов’язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України;

 – у пункті 3 Меморандуму підтвердили їхні зобов’язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва у Європі утримуватися від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги.