Блог Президента України Володимира Зеленського у New York Times з нагоди річниці інавгурації

Президент України згадує події, які сталися за перший рік його роботи.

Торік 20 травня мене оточував натовп людей, мені потискали руки, давали «п’ять» і робили зі мною селфі. Вони зібралися, щоб подивитися мою інавгурацію. Українці обрали мене 73 відсотками голосів, сподіваючись, що я очищу корумповану владу та забезпечу стабільність держави.

Я ніколи не думав, що бути президентом легко. Раніше я працював у комедійному жанрі та займався продюсуванням. Команда, яку я привів, складалася з розумних, енергійних, здібних і відданих людей. Але багатьом з них бракувало політичного досвіду. Ми мали великі надії та взяли на себе жорстке зобов’язання покращити становище нашої країни, яка зіткнулася з важкими умовами – як всередині, так і на світовій арені.

Все почалося задовго до того, як ми всі дізналися слово «коронавірус». Пам’ятаєте імпічмент Президента Трампа? Після гонитви за високими рейтингами більшу частину життя в розважальному бізнесі мені знадобився лише один телефонний дзвінок, щоб стати справді всесвітньо відомим. Історія імпічменту не була комфортна. Вона відволікла американську та міжнародну увагу від питань, які мали вагоме значення для України, й перетворила нашу країну на історію «про Президента Трампа».