Битва за Нікопольщину розпочалася ще на початку грудня 1943 року за 40 км біля села Лебединське.

Першими на землю Нікопольщини ступили воїни 170-го гвардійського стрілецького полку 57-ї гвардійської стрілецької дивізії, що входила до складу 8-ї гвардійської армії. Воювали не новачки. Воювали війська, які утримали Сталінград, звільнили Лівобережну Україну і Запоріжжя.

Історія визволення Нікополя і ліквідації Нікопольського угруповання ворога, не може трактуватися однозначно і замикатися тільки межею міста, так як театр військових дій включає весь Нікопольський і Кам’янко-Дніпровський райони. Так само, як і список визволителів міста не може обмежуватися тільки з’єднаннями, що пройшли по його вулицях, а включає в себе і ті, які впливали на стійкість оборони в ньому шляхом обходів і охоплень.

31 січня 1944 року почався генеральний наступ на всьому фронті зіткнення з Нікопольським угрупованням ворога. Війська 8-ї гв. армії спільно з військами 6-ї армії наступали на правому березі Дніпра, війська 3-ї гв. армії – на лівому, ведучи бої зі знищення ворожого плацдарму. Війська 3-го Українського фронту, перейшовши в наступ на північний схід від Кривого Рогу і на північний схід від Нікополя, прорвали сильно укріплену оборону німців, просунулися вперед за 4 дні наступальних боїв від 45 до 60 км і розширили прорив до 170 км по фронту.

В ході наступу війська фронту розбили 4 піхотні і 3 танкові дивізії німців, оволоділи містом і великим залізничним вузлом Апостолове, залізничною станцією марганець і вийшли до Нижнього Дніпра недалеко від Нікополя. Тим самим наші війська відрізали шляхи відходу на захід угрупованню німців у складі понад 5 піхотних дивізій, що діють в районі Нікополя. У закруті Дніпра наші війська продовжували вести бої зі знищення угруповання противника, відрізаного в районі Нікополя, і з боями зайняли населені пункти: Новоіванівка, Красногригорівка, Новопавлівка. Наші війська впритул підійшли зі Сходу до міста Нікополь і зав’язали бої на околиці міста.

Згідно оперативного зведення за 8 лютого 1944 року: “…Війська 3-го Українського фронту за сприяння з флангу військ 4 – го Українського фронту, розвиваючи наступ, розбили Нікопольське угруповання німців і 8 лютого штурмом оволоділи містом Нікополь – важливим промисловим центром України. Широкий терор був розгорнутий і проти сільського населення. За даними комісії по розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників у Чкаловському районі, жертвами їх репресій стали 3 375 чоловік.

Німецька окупаційна адміністрація та її каральні органи намагалися контролювати все населення Нікопольщини і примусити працювати на користь Німеччини. У листопаді 1941 р. Нікополь було включено до складу генеральної округи Дніпропетровського рейх комісаріату «Україна».

Близько 4 тисяч нікопольців були вивезені в рейх на примусові роботи, десятки тисяч змушені були працювати на шахтах, в не¬великих підприємствах, міських громадах, платили податки грошима та сільськогосподарськими продуктами.

Підпільний Нікопольський міськом так і не розпочав організовувати нікопольців на боротьбу з німецькими окупантами.

Рішення про початок операції по звільненню Нікополя було прийняте 29 грудня 1943 року в Ставці Верховного головнокомандування Василевським А.В. Гітлерівці приділяли велику увагу обороні Нікопольського плацдарму, оскільки Нікопольський і Марганецький райони багаті марганцевими рудами, які були потрібні Німеччині, а також ці два райони відкривали шлях до Криворізького залізорудного басейну. За наказом Гітлера для утримання Нікопольського плацдарму була сформована шоста армія, на згадку про шосту армію Паулюса, яка була оточена і розгромлена під Сталінградом. Армією, яка утримувала Нікопольський плацдарм, командував генерал Шернер, той самий Шернер, який відмовився 9 травня 1945 року прийняти умови капітуляції і намагався зруйнувати столицю Чехословаччини м. Прагу.

Навіть сам Гітлер говорив, що падіння Нікопольського плацдарму, втрата марганцевих руд означає кінець війні, і армію, яка обороняла Нікопольський і Марганецький район називав армією помсти, мріючи про помсту за поразку німецько-фашистських військ під Сталінградом. Але гітлерівцям не вдалося помститися за Сталінград. 8 лютого 1944 року місто Нікополь було звільнене від фашистських загарбників. Завдання по звільненню Нікополя було покладене на війська третього і четвертого Українських фронтів.