«РАДІО НОСТАЛЬЖІ 102,4 FM ПОРУЧ: ЧЕСНИЙ ДІАЛОГ ІЗ НАШОЮ АУДИТОРІЄЮ- Поруч, навіть під обстрілами: чесний діалог з Покровом : Покров — тимчасовий дім для нікопольців

Покров — тимчасовий дім для нікопольців»

Від Нікополя до Покрова — усього 30 кілометрів.

Але зараз ця відстань вимірюється не кілометрами.

Вона вимірюється тишею.

Бо там, у Нікополі — вибухи.

А тут, у Покрові — дитячі голоси.

Сюди виїхали сотні родин із Нікополя.

Переважно — з дітьми.

Вони не шукали нового життя.

Вони шукали безпеки.

Сьогодні наш кореспондент — у Покрові.

Щоб поговорити з тими, хто тут тимчасово.

Але хто щодня думає про дім.

Наш кореспондент  сьогодні У Покрові

Доброго дня ! Да Я зараз у центрі Покрова.

На вулицях — спокійно.

Люди поспішають у своїх справах.

Але серед них — багато тих,

хто ще кілька місяців тому жив у Нікополі.

Бачу ось біля крамниці молоду маму з дитиною, зараз я до неї підходжу і задам запитання

Доброго дня ! Я кореспондент радіо Ностальжі , можна у вас запитати- Ви давно мешкаєте в Покрові?

Доброго дня, ми переїхали з дитиною з Нікополя

– Чому ви вирішили виїхати саме до Покрова?

• Ми довго не наважувались. Але коли дитина почала боятися засинати — зрозуміли, що більше не можемо чекати. Покров близько. Це важливо. Ми ніби й не дуже далеко від дому.

• А Що було найважчим у переїзді?
• Збирати речі й розуміти, що не знаєш, коли повернешся.. І дивитись у вікно, прощаючись із містом.
• Як почувається ваши дитина тут, у тиші?
• Марійка спочатку прокидалася серед ночі.А зараз — спить.І це, напевно, головне

А зараз ми хочемо запитати у дитячого психолога Ковальської Вікторії про переїзд, страх, різка зміна реальності — особливо важко це переживають діти. Про це ми запитали у психолога.

КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА

«Для дітей переїзд із прифронтового міста — це не просто зміна місця.

Це вихід із постійного стресу.

Навіть якщо дитина не говорить про страх,

він проявляється у сні, поведінці, мовчанні.

Тиша — це лікування.

Але дуже важливо, щоб поруч були дорослі,

які пояснюють, що відбувається,

і постійно нагадують:

«Ти в безпеці».

Діти з Нікополя — дуже сильні.

Але їм потрібен час, щоб знову відчути себе просто дітьми.»

Іду по вулиці в місті Покров , бачу немолоду жінку, зараз підійду до неї. Доброго дня , я кореспондент радіо Ностальжі, ми сьогодні в Покрові запитуємо жителів як вони тут живуть?

• Здрастуйте) А ми тільки 3 місяці як переїхали в це затишне місто
• А звідки ви?
• З Нікополя, жили до останнього поки снаряд не влучив у подвірря, після цього вирішили виїхати
• Чого вам найбільше бракує з Нікополя?
• Нашого дому.Знайомих вулиць.Відчуття, що ми на своєму місці.
• Що б ви хотіли сказати нікопольцям, які залишаються в місті?
• Ми з вами. Кожен день думаємо про вас. І дуже чекаємо, коли зможемо повернутися додому.

30 кілометрів між Нікополем і Покровом.

Між страхом і тишею.

Між вимушеним виїздом і надією на повернення.

Радіо Ностальжі 102,4 FM — поруч.

Поруч з тими, хто чекає.

І з тими, хто обов’язково повернеться.

«Цей проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні».