Японський проект в Україні.

Сьогодні ми продовжуємо нашу нову рубрику публікацій : «Японський проект в Україні».

Друга  частина під назвою  «Набутий досвід потребує поширення».

На другий день ініціатори Японського проекту в конференц-залі столичного готелю «Русь» зустрілися з представниками громадського об’єднання «Асоціація освітян за безпечне майбутнє». В заході взяли участь вчителі, громадські активісти, журналісти, які переймаються проблемою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Чому саме японці переймаються нашою проблемою?

Ця країна теж постраждала від атома: як від бойового (бомбардування Хіросіми і Нагасакі у Другій світовій війні), так і від «мирного» – після аварії на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році. Останній випадок є для життя унікальною громадською ініціативою, відомою в Україні як Японський проект.

Модератор заходу – президент Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» Людмила Мех, координатор Японського проекту в Україні – Олег Ярмоленко.

Вступним словом зустріч відкрив керівник проекту Джунічі Ковака. Учасникам заходу спочатку продемонстрували відеофільм, зроблений регіональною ТРК «Альта» (м. Переяслав-Хмельницький), про Японський проект в Україні. Фільм популярно і детально розповідає про надбання громадськості двох країн у справі оздоровлення дітей на територіях, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У Японському проекті беруть участь 12 шкіл із Житомирської, Київської та Полтавської областей. Наголос у діяльності ГО, яку очолює директор Піщаницької школи М. В. Слепенчук, зроблено на пропаганду здорового способу життя та безпечних умов проживання дітей і дорослих на забруднених радіонуклідами територіях. Керівники шкіл тісно співпрацюють з кафедрою радіобіології та радіології НУБІП України, який проводить дослідження вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції. Приділяється увага питанню виведення з ґрунту радіонуклідів, покращення якості молока, яке є особливо важливим для харчування дітей з вадами здоров’я.

Директори шкіл у своїх виступах говорили про велику інформаційно-роз’яснювальну роботу серед учнів і їхніх батьків. Задіяні особисті зустрічі з людьми, видаються буклети, листівки, розміщуються матеріали в газетах…

У другій частині конференції виступив український вчений Микола Лазарев (Національний університет біоресурсів і природокористування України). Він розповів про особливості нинішнього стану забруднених територій в Україні і про те, як досвід Японського проекту використовується для поліпшення здоров’я населення. Було наголошено, що проект вже дає свої результати. В ньому беруть участь і невиліковно хворі діти з діагнозом ДЦП. Медичну допомогу їм надають Осуги Кокі – керівник Асоціації з лікування циркуляції крові, інші японські спеціалісти з масажу. Підліток Вадим Тимошенко не міг самостійно стояти. Вітчизняні медики стверджували – не ходить і ходити не буде. Навчитися ходити було найбільшою мрією хлопця. Японці взялися.

Ліки, чисті продукти, мінеральні добавки та майстерність японських лікарів зробили справжнє диво. Вадим ходить, поки що з допомогою візочка, проте твердо переконаний, що згодом віддасть його тому, кому він буде потрібний. І таких історій за шість років роботи в Україні Японського проекту чимало.

Ковака Джунічі каже: на першому місці – діти, на другому – інші люди, на третьому – піклування про них.

Нині в Японському проекті починається новий етап.

Завдання – зробити здоровішими людей, які живуть на території, забрудненій від радіації внаслідок аварій на Чорнобильській АЕС і АЕС «Фукусіма-1». Поширити надбані методи, що підтвердили свою ефективність у боротьбі з внутрішньою радіацією.

Ще багато цікавого та корисного ми розповімо Вам в рубриці «Японський проект в Україні» на нашому порталі.

Слідкуйте за оновленнями.

Автор : Володимир Глядченко, Заслужений журналіст України.