Акторський Шлях.

Сьогодні ми продовжуємо рубрику программ під назвою :  «Акторський Шлях».

Сьогодні наша стаття присвячена – Наталі Сумській.

Телеведуча і актриса Наталія Сумська народилася в Київській області в 1956 році. Вся сім’я Наталії — актори, в тому числі і молодша сестра Ольга. Освіту Наталія отримала в Інституті ім. Карпенко-Карого в Києві, після чого почала працювати в трупі театру ім. Івана Франка (1977 р.). Працювала також ведучою телепрограми Ключовий момент на українському телеканалі Інтер, бере участь у постановках компанії ” Бенюк і Хостікоєв. Наталя багато грає на сцені, серед постановок з її участю такі великі класичні твори: Пігмаліон, Майстер і Маргарита, Отелло, Ревізор, Три сестри, Енеїда, Ніч перед різдвом та інші. З 1973 року актриса знімається в кіно українського і російсько-українського виробництва.

Творчий шлях актриси розпочався на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у 1977 році, одразу після закінчення Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (курс А. Решетнікова). На сьогодні ім’я Наталії Сумської є запорукою зустрічі із високим мистецтвом, яке вряд чи кого залишить байдужим. Більшість образів, що їх створила актриса, увійшли до літопису сценічного мистецтва України. І це закономірно, адже ж Наталія В’ячеславівна Сумська – продовжувачка славнозвісної театральної династії Сумських-Опанасенко. Відчуття театру, сцени в неї існує на генетичному рівні. Саме тому, мабуть, актриса володіє тією психофізичною гнучкістю, для якої не існує поняття амплуа. Наталія Сумська абсолютно органічно існує в будь-якому жанрі: від психологічної драми до відверто демократичного мюзиклу. Вона з будь-якої своєї появи на публіці здатна зробити, розіграти цілу виставу.

Вона мінлива, рухлива, парадоксальна, привабливо-спокуслива, іронічно-задириста. Вона – Актриса. На початку творчого життя актриса зіграла чимало юних дівчат української та зарубіжної драматургії. Неймовірна, всепоглинаюча любов до театру, азарт творчості сприяли тому, що на виконавицю одразу звернули увагу режисери і з задоволенням брали у свої вистави. Актриса кожну ситуацію, сценічну мить наповнювала дивовижно-правдивим життям. Т Про високу майстерність, абсолютне відчуття жанру і стилю, віртуозність імпровізації свідчили ролі, що їх створила актриса у виставах «Кін IV» Г. Горіна – Анна Дембі, «Три сестри» А. Чехова – Маша, «Пігмаліон» Б. Шоу – Еліза Дулітл. Різні за жанрами, за художніми засобами, вони були об’єднані непересічним талантом актриси.

Цілий каскад акторських знахідок, безмежність творчої фантазії демонструє Наталя Сумська в ролях останнього періоду: Кайдашиха у виставі «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицького, Гортензія у виставі «Грек Зорба» за Н. Казантзакісом. Якщо Кайдашиха – сильний, гонористий, соковито-народний характер, то Гортензія – ніби кимсь забута порцелянова лялечка, наївна мрійниця про велике кохання оживає лише у великих нічних обіймах Зорби. У виставі «Живий труп» за О. Толстим актриса за короткий проміжок сценічного часу створює два діаметрально-протилежні, життєво-правдиві образи: Анни Павлівни та Кареніної, кожен з яких являє художньо-мистецьку цінність. Славнозвісна Гурмижська з останньої прем’єри театру «Ліс» О. Островського вкотре примусила говорити про невичерпність творчого діапазону актриси.

Кожен жест, кожне слово майстрині буквально заворожує граничною правдою, внутрішньою силою персонажу, якоюсь особливою тайною цієї звабливої і мудрої жінки.

Ще багато цікавого ми розповімо Вам в рубриці «Акторський Шлях» на нашому порталі. Слідкуйте за оновленнями.

Радіо Ностальжі.